Тема .Усе має минуле
§ 24. Праця і господарство: у минулому та нині
Культура — усе створене людьми, які жили колись і живуть тепер, складаючи народи і людство. До культури відносять господарство, правила поведінки й моралі, вірування й звичаї, науки, освіту, мистецтво, медицину, спорт.
Господарство. За час свого існування на планеті Земля людина створила чимало такого, чого немає у природі.
Тільки люди можуть здобувати знання, здійснювати відкриття, зводити будівлі, укладати закони. Усе, що було винайдено та зроблено людьми від первісності до сьогодні, називають культурою. Важливою частиною культури людства є господарство. Господарство або економіка — це продуктивна діяльність, спрямована на забезпечення людських потреб. Продуктами економіки є створені людьми життєві блага: вироби і послуги, потрібні їм для підтримки власного життя та продовження роду.
Виробляти люди почали не зразу. Спершу вони споживали тільки готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили. Щоб здобути більше їжі, вони почали виготовляти примітивні інструменти: рубила (камені з оббитими для гостроти краями) та копачки (палиці із загостреним кінцем). Виробництво знарядь праці — одна з тих рис, якими люди відрізняються від тварин.
З часом інструментів для добування їжі ставало більше, а самі знаряддя удосконалювалися. Люди винайшли спис, лук та стріли, сіть, човен. Вичинені шкури використовували одяг. Для обробки їжі вони використовували вогонь. Як наслідок, кількість людей швидко зростала.
Господарство (економіка) — виробництво необхідних для життя розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання.
Натуральне господарство — господарювання, коли виробники самі забезпечують продуктами своєї праці свої потреби і потреби своїх домогосподарств, майже нічого не продаючи і не купуючи.
Перейти до виробництва продуктів споживання Людині допоміг щасливий випадок. Десятки тисяч людей знали, що рослини виростають із зернят. Але тільки хтось один, може це була жінка, а може — чоловік, додумався, що зерна злаків можна спеціально восени збирати і на весну висівати. Це сталося, орієнтовно, у VIII—VI тис. до н. е. Приблизно тоді ж у когось іншого зародилася думка, що свиней, кіз, корів можна не тільки впольовувати, а й розводити. З тих пір і по сьогодні люди займаються сільським господарством.
Спочатку кожний рід, родина виробляли все необхідне тільки для власного споживання. Такий спосіб господарювання називають натуральним господарством. З часом виявилося, що в умовах, багатих на трави, але бідних на воду степів, вигідніше займатися скотарством, а в річкових долинах — землеробством. Потреба переганяти стада худоби на нові пасовища зумовила появу кочівництва.
Натомість землероби, освоївши продуктивніші способи обробітку землі, заснували перші села.
На початки господарювання припадає також винайдення ткацтва та гончарства. Через кілька тисяч років люди навчилися виплавляли метали: спочатку мідь, тоді бронзу (сплав міді й олова) і найпізніше — залізо. Окремі люди, вміючи краще від інших виробляли посуд, тканини або металеві вироби, вирішили спеціалізуватися на цих заняттях. Так з’явилося ремесло. Землероби, скотарі і ремісники почали обмінюватися продуктами виробництва. Невдовзі винайшли й гроші — товар, на який можна обміняти будь-який інший товар. З’явилися й торгівці — особи, які організовували обмін, а пізніше — купівлю-продаж цих товарів. Взаємодія торговців з покупцями породила ціни та ринок — «механізм» розподілу товарів і послуг між людьми. Ринкове господарство, яке сьогодні панує у світі, — це закономірний результат розвитку товарно-грошових відносин.
Рис. 108. Напівземлянка руса
Товар — будь-яка річ або послуга, задіяна у вільному обміні на інші речі або послуги; продукт, вироблений на продаж.
Ринкове (товарне) господарство — господарювання, коли виробники продукують лише окремі товари, використовуючи торгівлю (обмін) для задоволення своїх потреб і потреб своїх підприємств.
Завдання :
Запишіть у свій робочий зошит незнайомі слова та додайте їх пояснення.
