Порівняно з іншими материками планети в Євразії живе найбільша кількість людей. Щороку їхня кількість стрімко зростає. Тут, як і на інших материках, люди освоюють території навіть із екстремальними природними умовами, де спостерігаються несприятливі природні явища та процеси. Відбуваються вони і в тих районах материка, які вже давно густозаселені й освоєні.
Взаємодія людини та природи. Зміни природи материка людиною. Практично в кожній країні материка компоненти природи змінені під впливом господарської діяльності людини. На річках побудовані водосховища, з місць видобутку корисних копалин переміщено мільйони тонн земного ґрунту, на місці колишніх лісів і степів простягнися лани сільськогосподарських культур і сади, схили гір перетворено на виноградники. Багато з наявних сьогодні лісів насаджено людьми на місці колись вирубаних. Але ці насадження набагато менші за їхніх природніх попередників. Люди впливають на погоду, стріляючи по хмарах ракетами зі спеціальними речовинами, уникаючи випадіння опадів або викликаючи замість граду дощ.
Людина дедалі більше відчуває вплив зміненої нею господарською діяльністю природи на власне життя. З подальшим зростанням потреб людини зростають темпи виробництва товарів і дедалі відчутнішою стає нестача природних ресурсів. Швидке зростання населення вимагає освоєння нових територій, які раніше були лісами, саванами чи пустелями. Більш дефіцитною стає чиста прісна питна вода. У повітрі, воді, рослинах і тваринах накопичується дедалі більше отруйних речовин. Дихаючи, споживаючи забруднену воду та продукти харчування, люди більше хворіють. Навіть свійські рослини і тварини потребують дедалі більшого захисту від природного середовища, зміненого людиною.
До великих землеробських держав належать Китай, Індія, Франція, Італія, Україна, Росія. У цих та інших країнах у результаті розвитку сільського господарства відбувається змив верхнього шару ґрунту. Внесення добрий і використання засобів захисту рослин спричиняють його забруднення. Вплив землеробства, яке має на материку давню історію, стає дедалі відчутнішим.
Саме тут людина; почала обробляти безліч таких знайомих нам сьогодні сільськогосподарських культур: редиска, капуста, овес, вишня, хміль, просо, апельсин, персик, чай, банан, грейпфрут, манго, кокос, огірок, лимон, виноград, груша, цибуля, слива, диня, волоський горіх, мигдаль.
Через туристів втрачають ліси Гімалаї. За останні півстоліття площа лісів у Гімалаях скоротилася до 25 %, а подекуди й до 15 %. Головна причина прискореного знищення лісів у цьому гірському королівстві — швидке зростання пішохідного туризму, адже для обслуговування іноземних туристів пального потрібно значно більше, ніж для побуту невибагливого місцевого населення.
Вплив промислових підприємств на природу Євразії не скрізь однаковий. Найбільший — в Європі, на заході материка, у промислових районах Китаю, Японії, Індії, Тайваню, Республіки Корея. Найбільш шкідливими є великі теплові електростанції, які особливо швидкими темпами будують у Китаї, металургійні та хімічні підприємства. Саме тут знаходяться джерела кислотних дощів — потужні промислові райони: Рур у Німеччині, Донбас і Придніпров’я в Україні, Урал і Кузбас у Росії, район міста Калькутти в Індії тощо. Надзвичайно забруднене південно-східне узбережжя Японії.
Своєрідний вплив має на природу регіон Перської затоки у багатих арабських країнах. Саудівська Аравія, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати розбагатіли на видобутку та продажу нафти. Значні кошти вони спрямовують на перетворення пустельного природного довкілля на штучне, більш комфорт не для людини. Створено штучні водойми, висаджено тисячі пальм, квітучих кущів, навіть зроблено штучні острови тощо.
В Євразії, особливо в азійській її частині, інтенсивно проходить переселення сільських жителів у міста. Існують скупчення міст (міські агломерації, в яких живе неуявна кількість людей — понад 25 млн) Токіо, Гуанчжоу, Шанхай, Джакарта, Сеул, Делі. Європейські міста ненабагато відстають від азійських. У Москві, Лондоні, Парижі мешкає понад 10 млн осіб. Але це також значні цифри. Уявіть собі, що все населення України мешкає в 4-5 містах. (Яких розмірів ці міста і як вони залишками своєї життєдіяльності впливають на довкілля?)
Швидке зростання міст супроводжують докорінні зміни природи. Температура повітря у великих містах на декілька градусів вища, ніж на сусідніх територіях. Для розширення території міст і будівництва нового житла вирубують ліс, вирівнюють рельєф, будують будинки, настилають асфальт чи бетон, прокладають каналізацію тощо. Комунальне господарство міст стає одним із найбільших забруднювачів довкілля. Чисельні котельні викидають у повітря шкідливі речовини. За містами ростуть величезні звалища сміття.
Основні природні та штучні джерела забруднення повітря
Господарський розвиток, особливо у країнах Азії, супроводжується прокладанням нових автомобільних і залізничних магістралей, будівництвом портів тощо. Тепловози й автомобілі перетворюються на головних забруднювачів довкілля. У повітря викидають чималу кількість отруйного свинцю та сажі.
Зростання дефіциту води і територій. Розвиток сільськогосподарського виробництва та промисловості вимагає створення дедалі більшої кількості водосховищ і каналів. Щоб збільшити площі сільськогосподарських угідь, осушуються та зрошуються нові землі. Унаслідок цих заходів змінюється природа. Природні ландшафти перетворюються на рукотворні, антропогенні. Для розвитку господарства країн Євразії потрібно дедалі більше прісної води, яка поступово перетворюється на дефіцитний ресурс.
Найбільше каналів прокладено в Китаї та Західній Європі. Розширюється мережа зрошувальних каналів у країнах Євразії з пустельним кліматом. У багатих арабських країнах Перської затоки, де панує тропічний пустельний клімат, опріснюють воду океанів і морів.
В Об’єднаних Арабських Еміратах створено штучні острови, які змінили природу Перської затоки і збільшили територію та берегову лінію країни на 120 кілометрів. Їх видно навіть із космосу. Всі ці заходи змінюють природне середовище і, на жаль, не завжди позитивно.
Техногенні катастрофи відбуваються дедалі частіше через наявність людського фактору та вплив природного середовища на створені людиною господарські об’єкти. На території Євразії в Україні трапилася найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства — аварія на Чорнобильській АЕС. У результаті радіонуклідами було забруднено практично всю Європу.
У результаті сильного землетрусу та наступного цунамі 11 березня 2011 р. відбулася аварія на АЕС Фукусіма-1. Її, як і чорнобильську, класифікують як велику радіаційну аварію. Протягом усього часу після аварії в океан продовжуються викиди радіоактивно забрудненої води. Але викиди радіації внаслідок цієї аварії, за підрахунками спеціалістів, становлять лише 20 % від наслідків забруднення, які були після аварії на Чорнобильській АЄС.
Чимало країн запровадило жорсткі закони, спрямовані проти всіх видів забруднення довкілля, що сприяло впровадженню нових, екологічно чистих технологій виробництва. Рівень забруднення почав поступово зменшуватись. Для всього людства з’явився приклад можливого розв’язання проблем взаємодії людини та природи.
Опрацювати параграф 45
