Тема. Ландшафтний дизайн як засіб організації середовища
Перегляньте презентацію подану нижче і створіть макет парку "Сад моєї мрії"
пʼятниця, 10 квітня 2020 р.
Матеріали уроку з образотворчого мистецтва (6 клас) на 17.04.2020 р.
Тема. Український народний одяг
Завдання : створити ескіз сучасного одягу з елементами народної традиції
Матеріали уроку з Вступу до історії (5 клас ) на 17.04.2020 р.
Тема. Життя у місті і селі в минулому
Містечка й села України. Поряд із великими промисловими містами завжди існували й невеликі містечка та українські села.
Більшість невеликих міст зосереджена на Правобережній і Західній Україні. Вони мають давню й багату історію. Жителі цих міст переважно поєднували ремісничу й торговельну працю із землеробством. Центрами міського життя традиційно залишалися церкви, ратуші та базари.
Після переходу під імперську владу вигляд міст і містечок змінювався. Вони ставали центрами владних установ. У кожному з них з’являлися нові центри з площами, навколо яких розташовувалися будинки місцевої адміністрації. Центральні вулиці й площі деяких міст вимощували бруківкою.
Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року. Будинки городян зазвичай були одно- або двоповерховими й дерев’яними. Зовні стіни фарбували або штукатурили, дерев’яні частини оздоблювали різьбою. Вікна заможних жителів міст інколи були засклені кольоровим склом.
Більшість поселень на українських землях становили й становлять зараз села. Із найдавніших часів українці будували хати біля озер і річок. Вони майстерно вписували свої оселі в навколишнє середовище. Народне житло — сільська хата — у кожному регіоні мало як спільні, так і свої особливі ознаки. Українська хата була уособленням народних спадкових традицій, моральних засад та уявлень про красу. У вигляді сіл упродовж тисячоліть мало що змінилося, хіба що матеріал, із якого зводять будинки. Також з’явилися дороги з твердим покриттям.
Луцьк. Сучасний вигляд.
Мукачево. Сучасний вигляд.
Краєвид українського села Наддніпрянщини. XIX ст.
Сучасне гірське село в Карпатах.
Розгляньте малюнки. Що на них зображено? Які ще проблеми сучасних міст ви можете назвати?
Руйнівних змін у зовнішньому вигляді українські села зазнали за часів комуністичного режиму, коли влада намагалася «стерти межу між містом і селом». Так, в українських селах було зруйновано тисячі церков, з’явилися клуби, багатоповерхові житлові будинки міського типу, централізоване газопостачання та водопроводи. Однак такі заходи лише призвели до масового переїзду селян до міст, де умови життя й роботи були кращими. У 1970—1980-ті рр. з карти України зникли тисячі сіл. Економічні негаразди 1990—2000-х рр. не додали життєвих сил українському селу.
З опису німецького мандрівника початку XIX ст. Георга Коля, що відвідав українські землі
Хати повиті зеленню й буйним зіллям, розкинулися по узбіччях балок і поховалися в ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоять 50 і 100 вітряків. І так перед мандрівником, що їде високим голим і пустим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з яру виринає українське село. Українці живуть у чисто дотримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але кожні два тижні їх білять, тому їхні хати білі, неначе вибілене полотно...
На які особливості українського села звернув увагу німецький мандрівник Г. Коль?
Запитання та завдання
1. Коли з'явилися села й міста на території України?
2. Назвіть відмінності між містом і селом (Запишіть їх у робочий зошит )
3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?
4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?
5. Чи можна стверджувати, що село є «душею народу»?
Матеріали уроку з мистецтва (10 клас ) на 16.04.2020 р.
Тема. Кінематограф Індії
Боллівуд – це синонім кіноіндустрії
індійського міста Мумбаї (колишня Бомбей), названої так за аналогією з
Голлівудом в Каліфорнії (США). "Термін
"Боллівуд" - винахід кінця ХХ століття, який з'явився після того, як
мумбайська кінопродукція вразила уяву Заходу", - каже історик кіно з
Південної Азії Насрін Рехман.
Щодня близько 14
мільйонів індійців ходять до кінотеатру на перегляд нової картини. Оскільки
майже 40% індійців безграмотні, кіно там основне джерело інформації.
Перегляд фільмів у кінотеатрі
перетворюється на справжнє шоу. Під час пісень публіка в залі виходить в
проходи між рядами і починає танцювати.
Кіно Індії
знімається не тільки в Боллівуді. Боллівуд – це фільми, переважно зняті на
хінді. На півдні країни діють Толлівуд (фільми на телугу) і Коллівуд
(фільми тамільською мовою).
Відомими
кіностудіями Боллівуда є Filmalaya і Film City, розташовані в північній частині
Мумбаї. Щорічно на кіностудіях Боллівуда випускається близько 200 фільмів, в
основному на мові хінді, але також і на урду і панджабі.
Індійські фільми демонструються на
екранах більше ніж 90 країн світу.
Індія
бере участь у міжнародних кінофестивалях. Індійський уряд відправляв кіноделегації
до інших країн, таких як США і Японія, тоді як Гільдія кінопродюсерів
направляла аналогічні делегації в Європу.
Індія є найбільшим у світі виробником фільмів.
Забезпечення 100% прямих іноземних інвестицій зробило індійський кіноринок
привабливим для іноземних компаній, таких як 20th Century Fox, Sony Pictures
Entertainment, Walt Disney Pictures і Warner Bros. Податкові пільги сприяли
буму мультиплексів (багатозальних кінотеатрів) в Індії. До 2003 року як мінімум
30 кінокомпаній мали лістинг акцій на Національній фондовій біржі Індії.
У кожному прояві фільму відчувається світ незвичайної країни Індії.
ОСОБЛИВОСТІ:
Індійське
кіно характеризується шаблонним сюжетом – поведінка героїв майже завжди
стереотипна і не є несподіванкою (зазвичай це герой, активно бореться зі злом,
і, звичайно, перемагає його). Але, незважаючи на це, фільми вражають нас своєю
щирістю і музичною складовою. І справді, кожен фільм в основному спирається на
музику, пісні, вокал і танці – навіть
саундтреки до фільмів часто випускаються до прем'єри, що досить незвично для
нас.
БІЙКИ
Ця
подія обов'язково має бути присутнім в будь-якому індійському фільмі. І чим більше,
тим краще! Там немає крові і насильства, проте можна знайти в мережі аматорські
відео на тему «п'ять кращих бійок в індійському кіно», подивившись які,
неможливо не посміхнутися – так здорово
головний герой простим ударом відштовхує супротивника метрів на 50. Перед
індійськими героями немає ніякої перешкоди – ні стін, ні землі – вони все
подолають!
Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=PqvjsTHNLRg
Батьком
першого індійського звукового кіно став
Ардешір Ірані – визначна постать в історії Болівуду. Письменник, продюсер,
актор, кінематографіст, поліглот започатковує традицію пісні і танцю у кіно,
яка сьогодні є просто візиткою індійського кіно. Використовуючи свій
сорокарічний досвід роботи в студії "Alexander Cinema", він щоразу
засновує нову власну студію, кожна з яких успішно створює немало фільмів.
"Star films" – 17, "Majestic" – 15, Imperial – 24. У свої
40 років Ірані став заслуженим кінематографістом Індії, і майже всі його німі
фільми пізніше відзняли зі звуком із тим самим акторським складом. Він не
переставав прагнути більшого, в Англії вивчав секрети звукозапису, завдяки чому
зумів значно вдосконалити вітчизняне кіно.
Через вісімнадцять років після
"Махабхарати" Фалька, у 1931 році, барви індійського фільму
зазвучали. Ірані випускає Alamara – "Світло світу", під час прем'єри
якого, за свідченням сучасників, "довелося залучати поліцію, щоб
стримувати натовп". Сюжет: інтриги у палаці, принцеса, вихована циганами,
кохання до принца, перепони, вороги, викриття і покарання зла та щасливе
возз'єднання коханих.
На жаль, після пожежі в Архіві вітчизняного кіно
у Пуні 2003 року, яка знищила останні записи класичних фільмів,
"Аламара" не існує в її оригінальному форматі.
Ірані випустив 158 фільмів за
25 років, у проміжку між Світовими війнами, свою останню стрічку відзнявши у
1945 році. Він став не лише батьком звуку і кольору індійського кіно. Його
можна назвати родоначальником жанрового розмаїття, адже навіть сьогодні важко
відшукати стрічку, яка б не використовувала хоча б якусь тему з фільмів
Ардешіра. Він став новатором мовного і національного розмаїття Болівуду,
залучаючи до виробництва акторів із національних меншин (парсі), намагався
відобразити повну картину індійської культури, використовуючи спадщину телугу,
тамілів та інших регіонів країни.
Поява звукового кіно ознаменувала підйом
кіноіндустрії в країні. По всій країні створювалися кіностудії, та найбільшими
серед них були New Theatres (Калькутта), Prabhat (Пуна), Bombay Talkies.
Період з кінця
1940-х і до 1960-х років вважається «Золотим століттям» індійського кіно. У цей
період був знятий ряд знакових картин, які на даний момент визнані класикою
жанру.
Серед найвідоміших
режисерів того періоду виділялися Мехбуб
Кхан, К. Асіф, Біма Рой, Камал Амрохі, Віджай Бхатт. Фільми Гуру Датта «Жага» і «Паперові квіти»
були включені в список 100 кращих фільмів усіх часів за версією журналів Time і
Sight & Sound, а сам режисер названий одним з найвидатніших режисерів всіх
часів.
50-ті роки для індійського кіно стали
"золотою епохою". Одним із найяскравіших фільмів тих років став
Awaara (1951 р.) режисера Радж Капура.
Дев Аланд став другою зіркою в
індійському кіно 50-х років.
Третьою зіркою є Діліпа Кумара.
У 1952 році в Індії пройшов перший міжнародний
кінофестиваль.
На рубежі 1960-х і
1970-х років в боллівудську моду увійшли романтичні фільми з елементами
бойовиків. Романтична складова сюжету часто розгорталася на тлі бандитських
сутичок. У середині 1970-х Амітабх
Баччан створив образ «сердитого молодої людини», поліцейського, самостійно
протистоїть злу.
У 1972 на екрани всього світу виходить фільм
"Зіта та Гіта". Успіхом цей фільм завдячує переважно акторці Хемі Маліні, яку вважають
родоначальницею нової ери в індійському кіно. Найбільш відомі індійські
жінки-режисери Гуріндер Чадхі
("Грай
як Бекхем") та Міра Наір
("Весілля в сезон дощів") здобули славу своєю роботою в Європі та
Голівуді.
У 1975 році на
екрани вийшли такі знакові для Боллівуда фільми, як “Помста і закон”, “Стіна”,
«Salaam Bombay!» .
У 1990-ті роки на
перший план вийшли комедійні фільми з екшн-сценами.
В останні
десятиліття боллівудські фільми стали набувати популярності в західних країнах.
З здобувших популярність картин виділяються - «Hum Dil De Chuke Sanam» («Навіки
твоя», 1998), «Kabhi Khushi Kabhie Gham» («І в смутку і в радості ...», 2001),
«Kal Ho Naa Ho» («настане завтра чи ні », 2003).
У 2000-ті роки
якість зйомки в Боллівуді фільмів неухильно зростало. Багато фільмів стали
затребуваними не тільки на азіатському, але і на світовому ринку. Серед таких
картин виділяються «Мене звуть Кхан» (2010), що піднімає гострі соціальні та
міжнаціональні питання.
Значна частина
аудиторії – представники нижчих верств населення країни, даний фактор також
враховується при зйомці фільмів. Центральне місце в сюжеті часто займає проста
людина, яка силою свого духу може протистояти несправедливості і злу. Достаток фарб, красивих костюмів і музики допомагають глядачам на кілька годин
забути про життєві проблеми.
Завдання :
Використовуючи інтернет - джерела самостійно подивіться індійські кінофільми та дайте письмову відповідь на питання - в чому секрет популярності індійського кіно у світі ?Матеріали уроку з образотворчого мистецтва (5 клас ) на 16.04.2020 р.
Тема. Народні промисли
У давні часи, коли в Україні існувало натуральне господарство, селяни самі виготовляли предмети побуту, знаряддя праці, одяг. Поступово почали утворюватися осередки, де розвивалося народне ужиткове мистецтво - килимарство, ткацтво, гончарство, ковальство, художня обробка дерева, гаптування.
Нині одним з найрозвиненіших центрів українського народного мистецтва є м. Косів, що в Прикарпатті. Тут виготовляють керамічний посуд і кахлі, які оздоблюють малюнками сюжетів про життя мешканців карпатських селищ. Широкого розвитку набуло в Косові мистецтво різьблення по дереву. Здавна вироби з дерева (меблі, музичні інструменти, посуд) прикрашалися вирізьбленими геометричними візерунками та оздоблювалися різноколірним деревом, бісером, металом і перламутром. Далеко за межами краю славиться Прикарпаття ще й килимарством, ткацтвом, гаптуванням, писанкарством.
М. Харків. Глечик у формі міщанина. XIX ст.
В. Девдюк. Різьблена таріль (м. Косів, різьблення по дереву, оздоблення бісером)
Майстер Ф. Чирвенко. Глечик (с. Опішня, XIX ст.)
У с. Опішня Полтавської області можна познайомитися з творами майстрів-гончарів. Тут виготовляють куманці, дзбанки, іграшки, вази, барильця, посуд із жовтої глини і розписують їх білими, червоними, рудими візерунками із зображенням рослин, звірів, птахів.
У західній частині Карпат, на Бойківщині, народні майстри роблять оригінальні «горбаті» скрині у вигляді маленького будиночка з двосхилим дахом. Їх прикрашають різьбленими і намальованими геометричними орнаментами. На Бойківщині виробляють також глиняний посуд зеленого кольору, одяг, розшитий геометричними орнаментами, прикраси з бісеру.
Косівська кераміка
Ескіз розпису в колі та в смузі в стилі опішнянського розпису
У селі Петриківка, що в Дніпропетровській області, дбайливо зберігають традиції знаменитого петриківського розпису. В Україні існує ще велика кількість центрів народних художніх промислів, наша земля багата на талановитих людей. Кращі твори народних майстрів дбайливо зберігаються в музейних збірках Києва, Львова, Івано-Франківська, Полтави, Коломиї та інших міст.
Елементи опішнянського розпису: грона, кетяги, листя, квіти, безконечники
Завдання :
Створити декоративну кахлю
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ДЕКОРАТИВНОЮ КАХЛЕЮ
1. Для створення декоративного розпису потрібно спочатку, як і в будь-якій іншій творчій роботі, створити ескіз. На пошуковому ескізі вам потрібно продумати форму майбутньої кахлі: квадрат, коло або і взагалі зооморфна чи рослинної форми. Також потрібно вибрати стиль, у якому розписуватимете кахлі: в опішнянському, коломийському чи довільному, вигаданому саме вами.
2. Із солоного тіста сформуйте кахлю і підсушіть її.
3. Висохлу кахлю розпишіть гуашшю у вибраному вами стилі. Колірна гама також має відповідати задуму: чи не буде традиційний для певного регіону колорит чи вигаданий вами.
Матеріали уроку з географії (7 клас ) на 16.04.2020 р.
Тема . Зміна природи материка людиною
Порівняно з іншими материками планети в Євразії живе найбільша кількість людей. Щороку їхня кількість стрімко зростає. Тут, як і на інших материках, люди освоюють території навіть із екстремальними природними умовами, де спостерігаються несприятливі природні явища та процеси. Відбуваються вони і в тих районах материка, які вже давно густозаселені й освоєні.
Взаємодія людини та природи. Зміни природи материка людиною. Практично в кожній країні материка компоненти природи змінені під впливом господарської діяльності людини. На річках побудовані водосховища, з місць видобутку корисних копалин переміщено мільйони тонн земного ґрунту, на місці колишніх лісів і степів простягнися лани сільськогосподарських культур і сади, схили гір перетворено на виноградники. Багато з наявних сьогодні лісів насаджено людьми на місці колись вирубаних. Але ці насадження набагато менші за їхніх природніх попередників. Люди впливають на погоду, стріляючи по хмарах ракетами зі спеціальними речовинами, уникаючи випадіння опадів або викликаючи замість граду дощ.
Людина дедалі більше відчуває вплив зміненої нею господарською діяльністю природи на власне життя. З подальшим зростанням потреб людини зростають темпи виробництва товарів і дедалі відчутнішою стає нестача природних ресурсів. Швидке зростання населення вимагає освоєння нових територій, які раніше були лісами, саванами чи пустелями. Більш дефіцитною стає чиста прісна питна вода. У повітрі, воді, рослинах і тваринах накопичується дедалі більше отруйних речовин. Дихаючи, споживаючи забруднену воду та продукти харчування, люди більше хворіють. Навіть свійські рослини і тварини потребують дедалі більшого захисту від природного середовища, зміненого людиною.
До великих землеробських держав належать Китай, Індія, Франція, Італія, Україна, Росія. У цих та інших країнах у результаті розвитку сільського господарства відбувається змив верхнього шару ґрунту. Внесення добрий і використання засобів захисту рослин спричиняють його забруднення. Вплив землеробства, яке має на материку давню історію, стає дедалі відчутнішим.
Саме тут людина; почала обробляти безліч таких знайомих нам сьогодні сільськогосподарських культур: редиска, капуста, овес, вишня, хміль, просо, апельсин, персик, чай, банан, грейпфрут, манго, кокос, огірок, лимон, виноград, груша, цибуля, слива, диня, волоський горіх, мигдаль.
Через туристів втрачають ліси Гімалаї. За останні півстоліття площа лісів у Гімалаях скоротилася до 25 %, а подекуди й до 15 %. Головна причина прискореного знищення лісів у цьому гірському королівстві — швидке зростання пішохідного туризму, адже для обслуговування іноземних туристів пального потрібно значно більше, ніж для побуту невибагливого місцевого населення.
Вплив промислових підприємств на природу Євразії не скрізь однаковий. Найбільший — в Європі, на заході материка, у промислових районах Китаю, Японії, Індії, Тайваню, Республіки Корея. Найбільш шкідливими є великі теплові електростанції, які особливо швидкими темпами будують у Китаї, металургійні та хімічні підприємства. Саме тут знаходяться джерела кислотних дощів — потужні промислові райони: Рур у Німеччині, Донбас і Придніпров’я в Україні, Урал і Кузбас у Росії, район міста Калькутти в Індії тощо. Надзвичайно забруднене південно-східне узбережжя Японії.
Своєрідний вплив має на природу регіон Перської затоки у багатих арабських країнах. Саудівська Аравія, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати розбагатіли на видобутку та продажу нафти. Значні кошти вони спрямовують на перетворення пустельного природного довкілля на штучне, більш комфорт не для людини. Створено штучні водойми, висаджено тисячі пальм, квітучих кущів, навіть зроблено штучні острови тощо.
В Євразії, особливо в азійській її частині, інтенсивно проходить переселення сільських жителів у міста. Існують скупчення міст (міські агломерації, в яких живе неуявна кількість людей — понад 25 млн) Токіо, Гуанчжоу, Шанхай, Джакарта, Сеул, Делі. Європейські міста ненабагато відстають від азійських. У Москві, Лондоні, Парижі мешкає понад 10 млн осіб. Але це також значні цифри. Уявіть собі, що все населення України мешкає в 4-5 містах. (Яких розмірів ці міста і як вони залишками своєї життєдіяльності впливають на довкілля?)
Швидке зростання міст супроводжують докорінні зміни природи. Температура повітря у великих містах на декілька градусів вища, ніж на сусідніх територіях. Для розширення території міст і будівництва нового житла вирубують ліс, вирівнюють рельєф, будують будинки, настилають асфальт чи бетон, прокладають каналізацію тощо. Комунальне господарство міст стає одним із найбільших забруднювачів довкілля. Чисельні котельні викидають у повітря шкідливі речовини. За містами ростуть величезні звалища сміття.
Основні природні та штучні джерела забруднення повітря
Господарський розвиток, особливо у країнах Азії, супроводжується прокладанням нових автомобільних і залізничних магістралей, будівництвом портів тощо. Тепловози й автомобілі перетворюються на головних забруднювачів довкілля. У повітря викидають чималу кількість отруйного свинцю та сажі.
Зростання дефіциту води і територій. Розвиток сільськогосподарського виробництва та промисловості вимагає створення дедалі більшої кількості водосховищ і каналів. Щоб збільшити площі сільськогосподарських угідь, осушуються та зрошуються нові землі. Унаслідок цих заходів змінюється природа. Природні ландшафти перетворюються на рукотворні, антропогенні. Для розвитку господарства країн Євразії потрібно дедалі більше прісної води, яка поступово перетворюється на дефіцитний ресурс.
Найбільше каналів прокладено в Китаї та Західній Європі. Розширюється мережа зрошувальних каналів у країнах Євразії з пустельним кліматом. У багатих арабських країнах Перської затоки, де панує тропічний пустельний клімат, опріснюють воду океанів і морів.
В Об’єднаних Арабських Еміратах створено штучні острови, які змінили природу Перської затоки і збільшили територію та берегову лінію країни на 120 кілометрів. Їх видно навіть із космосу. Всі ці заходи змінюють природне середовище і, на жаль, не завжди позитивно.
Техногенні катастрофи відбуваються дедалі частіше через наявність людського фактору та вплив природного середовища на створені людиною господарські об’єкти. На території Євразії в Україні трапилася найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства — аварія на Чорнобильській АЕС. У результаті радіонуклідами було забруднено практично всю Європу.
У результаті сильного землетрусу та наступного цунамі 11 березня 2011 р. відбулася аварія на АЕС Фукусіма-1. Її, як і чорнобильську, класифікують як велику радіаційну аварію. Протягом усього часу після аварії в океан продовжуються викиди радіоактивно забрудненої води. Але викиди радіації внаслідок цієї аварії, за підрахунками спеціалістів, становлять лише 20 % від наслідків забруднення, які були після аварії на Чорнобильській АЄС.
Чимало країн запровадило жорсткі закони, спрямовані проти всіх видів забруднення довкілля, що сприяло впровадженню нових, екологічно чистих технологій виробництва. Рівень забруднення почав поступово зменшуватись. Для всього людства з’явився приклад можливого розв’язання проблем взаємодії людини та природи.
Опрацювати параграф 45
Матеріали уроку з Вступу до історії ( 5 клас ) на 15.04.2020 р.
Тема. Життя у місті і в селі у минулому
Реконструкція поселення Майданецьке на Черкащині за результатами археологічних досліджень племен трипільської культури.
Появу міського життя на території України деякі історики пов’язують із часами трипільської культури. Так, серед поселень трипільців, які дослідили археологи, виділяються кілька великих протоміст. Найбільше з них Майданецьке, що існувало приблизно 6 тисяч років тому. На площі у 200 гектарів розміщувалося близько 3 тисяч одно-, дво- і триповерхових будівель. Імовірно, тут проживало до 15 тисяч осіб. Це було найбільше поселення в Європі тих часів. Проте історики вважають, що велике скупчення населення й великі розміри є недостатніми умовами для статусу міста. Дослідження ще тривають. Після занепаду трипільської культури на території України на тривалий час зникли великі поселення.
Поява справжнього міського життя на території сучасної України пов’язане з переселенням на ці землі греків у VIII—VI ст. до н. е. На узбережжі Чорного моря і в Криму постали грецькі міста. Кожне місто було окремою державою. За своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім устроєм вони нагадували міста Греції. На початку нашої ери після загибелі Римської імперії занепало й міське життя на цих землях.
Реконструкції слов'янського городища і невеликих поселень.
Розгляньте малюнки. Укажіть основні відмінності між грецькими містами й слов'янськими городищами.
Київ за часів князя Ярослава Мудрого. Реконструкція.
Чому Київ у XIX ст. вже мав суттєві відмінності від попередніх епох?
Київ у XVII ст. (1) та на початку XIX ст (2).
Розвиток міського життя. Наступний етап у розвитку міст на землях сучасної України пов’язаний із виникненням і розвитком Київської держави (Русі-України).
Слов’яни, які заселяли лісостепові та лісові простори України, жили невеликими поселеннями. Також вони мали укріплені городища, які були племінними центрами. Наприкінці V — на початку VI ст. з одного такого городища постав Київ. Згодом виникли й інші відомі тепер міста: Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.
Київська держава за часів свого розквіту мала настільки багато міст, що її називали «гердерікою» — «країною міст». Київ був одним із найбільших міст Європи. У цей період міста стали центрами ремесла й торгівлі, тут жили князь та інші представники влади. У містах розміщувалися головні храми, які перетворювалися на місця паломництва вірян. Проте слід зазначити, що більша частина населення продовжувала працювати на землі.
У XIII ст. після монгольської навали Київ на тривалий час занепав. Хоча загалом його вигляд залишався незмінним аж до XIX ст. Занепадали й інші міста Наддніпрянщини.
У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Тут міста, подібно до західноєвропейських міст, мали вузенькі вулички, кам’яні будівлі, центральну ринкову площу, кафедральний собор, ратушу тощо. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла.
Львів у XVII ст.
З опису Львова львівським радником Йоганом Альнпеком (XVI ст.)
Це місто в достатній кількості постачає цілому Польському королівству різні шовкові тканини, килими і пахуче коріння. Тут є все, що тільки потрібно для людського вжитку, до того ж тут незрівнянно низькі ціни на продукти, що притягає до міста велику кількість людей різних національностей...
З опису Львова гданським купцем Мартином Грюневегом (1606 р.)
Уся худоба, що її женуть із Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. Я об'їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба.
Тут величезна кількість пива і меду, не тільки місцевого, а й привезеного. Вино привозять із Молдавії, Угорщини, Греції... У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу у своєму вбранні: козаків — у великих кучмах, росіян — у білих шапках, турків — у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Кожен, якою б мовою він не розмовляв, знайде тут і свою мову.
1) Про що йдеться в уривках із джерел?
2) На чому зосереджували увагу іноземці, відвідавши Львів?
3) Який висновок про розвиток міста ви можете зробити?
Після виникнення промислового виробництва міста, яких ставало дедалі більше, почали перетворюватися на центри господарського життя. Змінювалося життя й міського населення, кількість якого стрімко зростала. Зовнішній вигляд міст також змінювався: прокладали широкі вулиці, зводили багатоповерхові будинки, розбудовували порти, залізниці. З’явилися міський транспорт, міські театри та інші центри розваг і відпочинку, стало набагато більше закладів освіти тощо.
Ці зміни не оминули й українські землі. Так, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. виникло кілька десятків міст, які перетворилися на важливі центри міжнародної торгівлі й промисловості. Першість серед українських міст посіла Одеса, яка стала й найбільшим містом Російської імперії. Через його порт проходила більшість товарів, які шли на продаж за кордон.
Одеса в другій половині XIX ст.
Завдання
Письмово дайте відповіді на наступні питання :
1. Коли з'явилися села й міста на території України?
2. Назвіть відмінності між містом і селом.
3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?
Підписатися на:
Дописи (Atom)